Пісні, обряди, звичаї

Друк
Категорія: Пісні, обряди, звичаї
Дата публікації Автор: Володимир

Пісні, обряди, звичаї

        Протягом своєї багатовікової історії жителі села створили прекрасні зразки пісенної творчості. Найдавнішими її зразками є пісні, пов’язані з діяльністю землеробів – колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові тощо.
        Наприклад :
                                                  “ Перепілочка мала ”.
                           Перепілочка мала,
                           де ся  будеш ховала :
                           чи в жито, чи в пшеницю,
                           чи в яру – яриницю.
                                          Ми пшеницю вижали,
                                          пшеницю вижали,
                                          снопоньки пов’язали
                                          снопоньки, як зіроньки,
                                          копоньки, як гороньки.
                           Наш когут чорнокрилий,
                           господар наш чорнобривий
                           виїхав на нивоньку.
                           “Щаслива годинонька” ,
                           став собі на межоньці.
                                           Живи, женчики, живо,
                                           Будем пили пиво,
                                           рядом, женчики, рядом
                                           Буде горілка з медом,
                                           Буде горілка ще й пиво,
                                           Бо скінчилося вже жниво.
                         Застеляйте обруси,
                         Най ся вінок не труси,
                         Наш вінок не з полови,
                         Най ся не труси під ноги.
                                           Господиненько наша,
                                           Чи вже варена каша,
                                           Чи варені пироги,
                                           Бо ми женчики з дороги.
                          Записано від жительки села Кудирявці Шостак Євгенії
                                                 “ Ой грай, жучку ”.             
                          Ой грай, жучку, грай, небоже,
                          Най тобі пан-біг поможе,
                          А як будеш добре грати,
                          Скажем тобі  пасхи дати.
                                     А наш жучок невеличкий,
                                     На жучкові черевички,
                                     Ой грай, жучку, грай, небоже,
                                     Най ті пан-біг допоможе.
                           Питалася мати дочки,
                           Чи сіяла огірочки.
                           Не сіяла і не буду,
                           Бо не знаю, де ще буду.
                                    Жовтий цвіт, жовтий цвіт,
                                    Буде слава на весь світ,
                                    А хто хоче полотна мати,
                                    Треба його поскладати,
                                    Повісити на кілочку,
                                    То-то буде на сорочку.
                      Записано від жительки села Новосілки Березовської Надії.

                                                 “ У полі нивка”.
Там у полі нивка
Там виросла сливка
Там дівчина жито жала
Сама чорнобривка.
        Жала ж вона жала
       Сіла спочивати
       Їхав козак з України
       Мусив шапку зняти.
                Мусив шапку зняти
                Добрий день сказати.
                Вона стала, відказала,
                Серденьком назвала.
                           Рознеслася вістка
                           Вона шила, вишивала,
                            По всьому світоньку,
                            На сусіди дала
                                    Бо дівчина козакові
                                    Вберися мій миленький
                                    Вишила сорочку.
                                    Щоб мати не знала
Записано від жительки села Новосілки  Качор  Катерини  Кирилівни.
     Багато пісень співають жителі села на родинно-побутові, соціальні теми, колискові. Наприклад :
                                    “Чорнушко-душко, вставай раненько”.
    Чорнушко-душко, вставай раненько,
    Вмивай личенько.
    Хочуть тебе люди взяти,
    Треба тебе замуж дати.
        Ой за кого, мамо-ненько
        Ой за кого, ластівонько? 
                              За Гончара доню,
                              За гречного сина.
                              Ой не піду ,ненько,
                              Ой не піду, ластівонько.
Чом, чом, миленький - чорнобривенький,
Чом ти в мене не буваєш?
Знати, ти краватки не маєш?
Маю пару, маю дві, новісінькі обидві,
Но не маю охотоньки та й до тебе сирітоньки.
                               Я сирота, а ти пан,
                               Шукай собі, як ти сам.
                               А я бідна сиротонька,
                               Не для тебе дівчинонька.
 
              Записано від  жительки села Новосілки Дзюби Меланії Василівни.          
                                                     Колискова.
                     Спи, дитино, бо покину,
                     Сама піду по калину,
                     Калиноньки наламаю,
                    Дитиноньку обтикаю.
                                   Калинонька буде цвісти.
                                   Дитинонька буде рости.
                                   Калинонька буде в’яти,
                                   Дитинонька буде спати.

        Записано від жительки села Новосілки  Дворянин Катерини Іванівни.

         Жителі нашого села знають багато пісень, у яких говориться про скасування кріпосного права.
          Наприклад :
               Тепер нам гаївка мила                               Атамани  з торбинками,
               Бо ся панщина скінчила                             Що стояли з нагайками,
               Тепер пани пішли в кути,                           Тепер ми си паніноньки
               Що тримали на нас прути.                          Що не робим                 панщиноньки.                                               
Записано від жительки села Новосілки  Качор. К. К.


         Обряди і звичаї невіддільні від духовного життя наших односельчан. Вони несуть на собі історичний досвід попередніх поколінь, через віки передають героїку подвигів в ім’я захисту Батьківщини, образно відкривають суспільну цінність праці, дружби, вірного кохання.
          Коріння традиційних обрядів і звичаїв, як і всіх традицій – в сивій давнині. Кожна нова епоха додавала до них свої фарби, а також продовжувала старі і народжувала нові ритуали. Наша обрядовість виросла в буйне і пишне дерево, силою і красою якого міг би гордитися кожен народ.

           У нашому селі серед нових свят і звичаїв помітне місце посідають обряд урочистої реєстрації одруження і новонароджених. На весіллі незмінними атрибутами є хліб-сіль, запашний коровай, вишитий рушник, збереглися і назви обрядових осіб : староста, старостина, дружба, дружка. Те саме спостерігаємо і під час хрещення новонародженої дитини. Торжество не обходиться без обрядового печива, обсипання новонародженого солодощами, квітами, копійками.


 

footer.jpg