Село в роки незалежності

Друк
Категорія: Село в роки незалежності
Дата публікації Автор: Володимир

Село в роки незалежності

     18 років  нашій незалежній державі.
     За роки незалежності село змінилося, змінилася система господарювання . В лютому 1990 року колгосп перетворюється в колективну спілку ім. М.Шашкевича, з червня 1991 – це дослідне господарство « Новосілки», з травня 1998 року – КСП «Новосілки». З 1999 ТзОВ «Новосілки» під керівництвом Сервила П.І. почало розпаювання земель. Жителями села були отримані «Державні акти на право приватної власності на землю». На своїх землях вони вирощують зернові, цукровий буряк, картоплю, овочі тощо. Займаються скотарством. У багатьох дворах як тяглову силу використовують власні коні. На полях працює сільськогосподарська техніка, яка власністю багатьох селян.
     З 2002 по 2004 рік на території села існувало фермерське господарство «Добробут» під керівництвом Яворського Володимира Ярославовича.
     У 2008 році завершилася газифікація села.
     Роки незалежності зіграли свою роль і духовному відродженні села. В 1991 році біля Народного Будинку було встановлено « Хрест Свободи», який стояв на цьому самому місці ще до Другої Світової війни, а в роки репресій був зруйнований.
     В 1993 році у центрі села було встановлено пам’ятний знак « Борцям за волю України».
     У цьому ж році новосілківська громада святкувала 100 – річчя нашої церкви св..Миколая, тоді ж було закладено фундамент каплички, на місці першої церкви села, в який проводив літургії о. М.Шашкевич. Стара церква в 1888 році була продана до с. Полоничі. Будівництво односельчани проводили за свої кошти . Посвята каплички відбулася 13 листопада1994 року.
     З метою увіковічення пам’яті полеглих воїнів УПА 9 жовтня 1994 року на території села Новосілки на хуторі «Під горою» на місці бою, який відбувся 11 жовтня 1944 року, односельчани встановили пам’ятник воїнам УПА.
     В 2003 році було завершено будівництво нової красивої і  світлої  двохповерхової школи на пагорбі при дорозі, що веде у сусіднє село Кудирявці.
     Поряд стоїть будівля старої школи. Стара школа була збудована за громадські кошти у 1928 році на місці, де був будиночок, у якому у 1842-1843 жив Маркіян Семенович Шашкевич.

стара школа
Будинок старої школи

     Для навчання і виховання учням нашої школи створено всі умови: тут є озеленені класи-кабінети, комп’ютерний клас, бібліотека з книжковим фондом 4200 примірників і читальний зал, актовий зал, їдальня.
     У виховній роботі педагогічний колектив особливу увагу звертає на виховання національної свідомості, естетичної та етичної культури.
     Важливо прилучити школярів до духовності, релігійного виховання. Тому у школі оформлений кабінет християнської етики.
     Школа стала осередком українознавства, центром краєзнавчої і пошукової роботи. Саме тому у школі було приділено увагу створенню музею – кімнати «Історія школи. Історія села». Чималу пошуково-дослідницьку роботу довелося провести учнівсько – учительському колективу разом з громадськістю,щоб зібрати відповідні матеріали, експонати, записати спогади старожилів з конче необхідної майбутнім поколінням історії села та школи.
     Учні нашої школи є учасниками традиційних Міжнародних зустрічей шкіл, яким присвоїли ім’я М.Шашкевича і беруть участь у Міжнародній культурно-просвітницькій діяльності цих шкіл.

 
Учні нашої школи під час ІІІ Міжнародної зустрічі, які носять і’мя М.Шашкевича

     Незабутнє враження залишають Дні пам’яті Маркіяна Шашкевича, які щороку проводяться у нашій школі. Під час святкувань в школі побували науковці-шашкевичезнавці: Михайло Шалата, Василь Горинь, Богдан Якимович, Осип Петраш; письменники: Роман Лубківський, Ігор Калинець, Петро Шкраб’юк та інші.

     Як реквієм звучать для учнів школи слова невмирущого поета, закликаючи до єдності, дружби:

Разом, разом, хто сил має,
Гоніть з Русі мряки тьмаві,
Зависть хай вас не спиняє, -
Разом к світлу, други жваві!
М. Шашкевич

 

 

 

 


 

footer.jpg