Новосілки за Австро-Угорщини, Польщі, СРСР

Друк
Категорія: Новосілки за Австро-Угорщини, Польщі, СРСР
Дата публікації Автор: Володимир

Новосілки за Австро-Угорщини, Польщі, СРСР

     У березні 1848 року в багатонаціональній Австрійській імперії вибухнула революція. Робітники, селяни, інтелігенція виступили проти феодальної реакції. На Львівщині посилився селянський рух. В результаті революції була скасована панщина.
     На території нашого села на честь скасування панщини жителі встановили пам’ятний  знак – дерев’яний хрест. Люди назвали його “Хрест Свободи”.
     У другій половині ХІХ століття на території нашого краю остаточно оформилися два основні класи капіталістичного суспільства - буржуазія і пролетаріат. В економіці краю значну роль відігравав іноземний капітал.
      У  цей час на території села Новосілки жили дві багаті родини Філклер і Дивер. Філклер був адвокатом, Дивер займався торгівлею. Він мав свої крамниці у місті Львові. На території села Лісок вони мали свій спільний фільварок і цегельню.
     На селі дуже швидко проходило класове розшарування. Основна маса селян розорювалась, а невелика кількість помітно збагачувалась. Сотні тисяч розорених селян, позбавлених засобів до існування, не знаходячи роботи в своєму селі, ішли на заробітки в інші країни. Еміграція українського населення - це трагедія в житті народу, нескінченний ланцюг невимовних страждань селянської бідноти, яку нужда змусила виїхати за кордон. В США, Канаді, Бразилії, Аргентині та інших країнах на заводах, рудниках, плантаціях  у найтяжчих умовах поневірялися безправні українські емігранти.
     На початку ХХ століття було посилення припливу іноземного капітплу в економіку краю. Фінансовий капітал Австро – Угорщини був зацікавлений експлуатувати свої відсталі, але багаті на сировину і дешеву робочу силу окраїни.
      Австро – угорський уряд намагався перетворити наші землі в плацдарм для нападу на Росію. У краї було встановлено жорстокий поліцейський режим та застовувалися масові репресії проти населення.
     І листопада 1918 року у Львові було проголошено про створення Західно - української народної республіки ( ЗУНР ), яка проіснувала недовго.
      У травні 1919 року західноукраїнські землі були загарбані польськими військами.
     У листопаді 1918 року  в Австро – Угорщині вибухнула революція. Під її ударом та внаслідок поразок на фронтах клаптикова Австро – Угорська імперія восени 1918 року розпалася.
      У травні 1919 року західноукраїнські землі були загарбані польськими військами.
      18 березня 1921 року між  Радянською Росією і Україною, з одного боку, і Польщею, з другого, був підписаний Ризький договір, за яким західноукраїнські землі, в тому числі і Львівщина відійшли до Польщі.
     Зі слів старожилів, під час панування Польщі, у селі Лісок проживав багатий поляк Тадеуш  Третар, який мав фільварок, велику кількість землі. На цих землях працювали безземельні селяни сіл Ліска та Новосілок за мізерну плату.
      У цей час у нашому селі була ґуральня, цегельня, дві олійні. У селян були ткацькі верстати, на яких робили домоткане полотно.
     У вересні 1939 року західно – українські землі відійшли до складу СРСР. На приєднаній території радянська влада запроваджує такі самі порядки як і в східній Україні. У с.Новосілки  утворюється орган місцевого самоврядування – сільська Рада. Її першим головою був Лучка  Володимир.
     Розпочалася Друга Світова війна.

     З нашого села 97 чоловік пішло на фронт, з яких 20 загинуло. Під час окупації багато людей було вивезено на каторжні роботи в Німеччину. У липні 1944 року село Новосілки було визволено від окупантів.

Наші земляки, які брали участь у другій світовій війні

Базилюк Степан Степанович
Березовський Петро Данилович
Бойко Геодозій Михайлович
Бойко Григорій Йосипович
Бойко Евген Дмитрович
Бойко Микола Йосипович
Великий Евген Іванович
Воловець Мартин Петрович
Гавор Михайло Михайлович
Гарасим Євген Ількович
Гарасим Іван Григорович
Гедзун Григорій Іванович
Гірний Михайло Петрович
Гнатишин Володимир Ілліч
Зубик Дмитро Іванович
Іваневич Іван Михайлович
Кардаш Василь Дмитрович
Кардаш Григорій Дмитрович
Качор Володимир Григорович
Качор Григорій Лук'янович
Кунець Іван Васильович
Кунець Федір Васильович
Кушнір Дмитро Семенович
Лепак Володимир Михайлович
Матвійків Михайло Ілліч
Мокрецький Михайло Антонович
Мокрецький Петро Антонович
Олекоин Михайло Федорович
Олексин Микола Андрійович
Олійник Іван Миколайович
Олійник Михайло Антонович
Олійник Степан Миколайович
Олійник Ярослав Іванович
Павлух Сафрон Микитович
Пасека Володимир Костянтинович
Петрів Іван Петрович
Петрів Корнило Григорович
Подолюк Володимир Іванович

Дацьків Григорій Федорович
Дворянин Ярослав Миколайович
Демський Микола Іванович
Денисяк Володимир Григорович
Денисяк Григорій Степанович
Денисяк Євген Миколайович
Денисяк Михайло Михайлович
Дідик Йосип Федорович
Дідик Микола Григорович
Дідик Сільвен Федорович 
Дідик Ярослав Теодорович
Дрочиноький Володимир Михайлович
Жук Михайло Григорович
Заремба Володимир Йосипович
Приставський Іван Григорович
Приставський Михайло Гриворович
Приступа Володимир Васильович
Приступа Іван Васильович
Равлик Михайло Миколайович
Рачкевич Теодозій Юркович
Саламаха Семен Пилипович
Сендега Григорій Григорович
Снилик Павло Васильович 
Томків Василь Степанович
Фещин  Микола Васильович
Фещин Теодозій Іванович 
Фещин Ярослав Васильович
Харна Йосип Васильович
Ходякевич Казимир Франкович
Чмола Степан Федорович
Шевчук Іван Васильович
Шеремета Андрій Андрійович
Шумний Кость Степанович
Юник Пилип Іванович
Юрків Пилип Васильович
Янда Іван Іванович
Яремко Теодор Григорович

Наші земляки, які загинули на фронтах другої світової війни

Івашків Казимир
Івашків Володимир
Михайлюк Володимир
Лепак Казимир
Хуржидло Зигмунд
Лепак Григорій 
Івашків Михайло
Гнатюк Дмитро
Кардаш
Гарасим Іван

Мокрецький Михайло
Ковальський Дмитро
Яворський Михайло
Яків Петро
Яремків Михайло
Антонів
Огнистий Теодозій
Антонів Михайло
Кручкевич Ярослав
Магеровський Ілько Михайлович

Наші земляки, які загинули у визвольній боротьбі в 40- х роках

Кушнір Степан Васильович
Антонів Дмитро Іванович   
Дідик Анна Ільківна   
Болкун Петро Григорович  
Болкун Юлія Омельківна    
Болкун Модест Петрович    
Блавацький Петро Микитович     
Ковальський Михайло Іванович  
Чорнобай Григорій    
Пазана Дмитро Григорович
Смага Іван Михайлович      
Угрин Ілько Павлович         
Ковальський Іван Андрійович      
Воловець Марія Петрівна   
Гайлаш Петро   
Гайлаш Магдалина Петрівна       
Гайлаш Іван Казимирович  
Гайлаш Броніолав Іванович
Піхерський Евген Іванович 
Томків Стефанія Іванівна    
Магеровський Володимир
Магеровська Емілія Лук'янівна
Гедзун Анна Ільківна
Заремба Михайло Йосипович

Владика Степан 
Владика Анна Степанівна   
Грех Павліна Якимівна       
Грех Казимир    
Грех Гелена Казимирівна    
Владика Стах Степанович   
Лясковський Франко  
Пасєка Стефанія
Пришляк Микола Теодорович
Пришляк Марія
Пришляк Ярослав Миколайович
Пришляк Данило Миколайович
Пришляк Олекса Миколайович
Пришляк Ірина Миколаївна
Пришляк Софія
Пришляк Ірина Миколаївна
Тарнавський Дмитро Іванович
Тарнавський Петро Іванович
Тарнавська Марія
Тарнавський Михайло Дмитрович
Гедзун Петро Матвійович
Гедзун Марія Паньківна
Левус Василь

Землі колгоспу ім.30-річчя ВЛКСМ

землі колгоспу

     Закінчилась війна. Селяни Львівщини почали створювати перші колгоспи. У 1948 році у селі Кудирявці було організовано колективне господарство ім.. Хрущова. У 1949 році було організовано колективне господарство у селі Лісок та селі Новосілки.

       У 1959 році  об’єднують колгоспи сіл Новосілки, Лісок та Кудирявці у єдине колективне господарство ім..30-річчя ВЛКСМ.

адміністративний будиок    садочок
Адміністративний будинок                                                                                Дитячий садок

Колгоспна ферма
Колгоспна ферма

У різні періоди колективне господарство очолювали:

  1. Замоцький Микола
  2. Пришляк Йосип
  3. Островський Альбін
  4. Кручкевич Левко Павлович
  5. Качор Євген Кирилович
  6. Вороновський Степан
  7. Ковальський Михайло Іванович
  8. Бежек Павло Михайлович
  9. Прийма Мирон Васильович
  10. Кручкевич Даниїл Левкович
  11. Бучинський Даниїл Левкович
  12. Мельник Богдан Іванович
  13. Магера Василь Петрович
  14. Кручкевич Даниїл Левкович
  15. Паливода Ігор Васильович ( колгосп ім..Шашкевича)
  16. Приймачук Микола Миколайович ( радгосп «Новосілківський»)
  17. Сервило Петро Іванович – пізніше директор ТзОВ «Новосілки»

Головами сільської Ради були:

  • Лучка Володимир
  • Хруставка Іван
  • Качор Петро       
  • Хруставка Іван
  • Ковальський Михайло Іванович
  • Матвіїв Теодозій Михайлович
  • Кручкевич Даниїл Левкович
  • Ткачук Михайло Якович
  • Бойко Валерій Дмитрович
  • Ткачук Михайло Якович
  • Матвіїв Ігор Теодозієвич
  • Шаманський Богдан Йосипович
  • Магач Євген Йосипович
  • Заремба Ярослав Михайлович
  • Яворський Володимир Ярославович
  • Магач Євген Йосипович
  • Яворський Володимир Ярославович

 

 

footer.jpg